протяжний — (про звук, мелодію який звучить довго, плавно), протяглий, тягучий, протяжливий, прокволистий … Словник синонімів української мови
протяжний — прикметник повільний, тягучий протяжний прикметник уживаний для протягування … Орфографічний словник української мови
горизонтально-протяжний — прикметник … Орфографічний словник української мови
мелодійно-протяжний — прикметник … Орфографічний словник української мови
ротаційно-протяжний — прикметник ротаційно протяжний прикметник … Орфографічний словник української мови
пищати — щу/, щи/ш, недок. 1) Видавати писк (про комах, птахів, деяких тварин). || Видавати пронизливі різкі звуки, верещати (про людину). || Плакати тоненьким голосом (про дитину). || розм. Говорити або співати тонким, пискливим голосом. 2) Унаслідок… … Український тлумачний словник
протяжно — 1) Присл. до протяжний. 2) діал. Присл. до протяжний 3) … Український тлумачний словник
бриніти — ни/ть, недок. 1) Утворювати дзвенячий протяжний звук (перев. про струни і т. ін.); дзвеніти. || Дзвінко звучати. || Дзижчати (про комах). || Дзюрчати (про воду). 2) Яскраво вирізнятися своїм кольором (звичайно червоним) при цвітінні, дозріванні… … Український тлумачний словник
витяжний — а/, е/. 1) Зроблений способом витягання, розтягання. •• Витяжні/ чо/боти чоботи, в яких із суцільного шматка шкіри зроблені передок і халява. 2) Який може витягатися, який служить для витягання, висмикування, діставання чого небудь. Витяжне… … Український тлумачний словник
гудок — дка/, ч. 1) Механічний свисток для подавання сигналів. 2) Протяжний низький звук, що утворюється таким свистком. 3) Старовинний російський струнний смичковий музичний інструмент … Український тлумачний словник